Гордість Кривого Рогу
Вчитель від Бога, Катерина Олександрівна Шевцова, святкує 50-річчя
своєї рідної 95-ї гімназії разом зі своїми колишніми колегами та учнями.
Тридцять років з цих п'ятдесяти вона віддала своєму навчальному закладу.
Сивочола жінка як дитина радіє, що навколо неї знову зібралося стільки вдячних
випускників.
- Вони як ті пташенята, - змахує сльозу класна мама. - Хоч і
розлетілися по всьому світу, але не забувають мене. Щороку приїжджають і
діляться своїми успіхами. Той став професором, інший - доктором наук. Мало не
кожний підкорив свою висоту, в тому числі й у Кривому Розі. Принаймні мої
випускники - серед кращих фізиків міста, на них рівняються.
Випускники, як і багато років тому, сьогодні сидять за шкільними
партами принишклі. Згадують незабутні уроки патріотизму, які проводила, як мало
хто, Катерина Олександрівна по Криворіжжю, у цілому - безкінечні дивовижні
походи по безкраїх просторах Радянського Союзу: стежками Карпат, Кавказу,
Баксанської ущелини, де знайомилися з підкорювачами Ельбрусу... «От такими ми і
виросли жагучими до життя», - говорить Сергій Радіонов, один із випускників.
Сама ж мудра вчителька каже, що успішною 95 школа стала одразу після
першого дзвоника - у 1962 році.
- Її одразу визначили як експериментальну, запровадивши чимало новацій,
- додає вона. - Введені були класи з поглибленим вивченням іноземної мови,
фізики, інших предметів з 1 класу.
Щодо фізики, яку вона просто блискуче викладала, то її вихованці щороку
ставали переможцями міських, обласних і всеукраїнських олімпіад. А Толя Галов у
1969 році став призером Всесоюзної олімпіади.
Варто підкреслити, що поруч з Катериною Олександрівною нелегкою
педагогічною дорогою йшли її рідні, майже всі педагоги - батько, чоловік, брат,
дочка, зять... Династія обдарованих вчителів, які посіяли зерна знань і добра в
серця своїх учнів. Тому й незабутні!
Микола
Крамаренко. Публікація в «Червоному гірнику»
Комментариев нет:
Отправить комментарий