Філософія і музика Андрія Комісаренка та його друзів

  

Переконаний, що ви вже знайомі з українським музичним проектом, створеним композитором, філософом Андрієм Комісаренком і гітаристом Олександром Главним, - «Оrchestre De Trenos». Більше ніж три роки тому цей дует почав роботу над інструментальним альбомом «Critique of Mussical Reason», і от нинішньої весни дебютний реліз «Critique of Mussical Reason» криворізького метал-гурту «Оrchestre De Trenos» офіційно вийшов у світ. Відлуння цієї події вже з'явилося навіть за кордоном! Схвальні рецензії було розміщено на польському сайті «Debiutext» і в західноєвропейському Інтернет-журналі «Dark Underground Music Zine».

Ми щиро привітали композитора з новинкою і запросили в гості до редакції «Червоного гірника» на бесіду за чашкою кави.

- Андрію, як виник такий незвичайний музичний проект?

-  Історія нашого доробку з Олександром Главним - логічне продовження мого музичного камерного тріо «Trenos». Коли я був ще студентом музучилища, вирішили з друзями створити власний оригінальний проект. Як результат, у травні 2001-го тріо «Trenos» вперше виступило на сцені рідної альма-матер. Початковий склад був таким: я, лідер гурту і автор музичних композицій (гітара), Дмитро Ромашевський (сопілка), він робив обробки народних і класичних творів для нашого колективу, та Данило Буханець (скрипка).

Ви здивуєтесь, але в тому ж таки 2001 році ми отримали спеціальний диплом як один із кращих колективів на IV Всеукраїнському фестивалі авторської пісні та музики. Поєднання гітари, сопілки та скрипки виявилося рідкісним і дивним у нашому краї. Подібні камерні гурти зустрічаються рідко.

Кілька років виконували як мої авторські твори, так і музику класиків та фольклор. Колектив неодноразово розпадався або збирався. Іноді ми довго не виступали, а іноді нас гукали одночасно на різні фестивалі та концерти.

Востаннє втрьох виступили 12 травня 2006 року на презентації моєї книги «Thanatosofia» на малій сцені Криворізького театру імені Тараса Шевченка. Після цього наші шляхи розійшлися. «Trenos», можна сказати, офіційно припинив існування. Так закінчився перший етап моєї музичної творчості. Це було раннє дитинство «Оrchestre De Trenos».

Я спеціально так довго переповідав передісторію, тому що в наш дебютний альбом «Critique of Mussical Reason» увійшли деякі композиції, які були в репертуарі камерного тріо. Вони неодноразово виконувалися на різних сценах Кривого Рогу, звучали по місцевому радіо і телебаченню.

- Отже, в 2006-му «Trenos» зник. А як з'явився «Оrchestre De Trenos»?

-  Думка відродити і втілити власні музичні ідеї виношувалася до 2010 року. У той час я навчався в аспірантурі та займався дослідженням філософських аспектів музики. Паралельно з написанням дисертації писав багато різних музичних творів. Частенько приходив у гості до Олександра Главного, за чаєм слухали музику, обговорювали новинки «світового металу». При цьому, я уважно стежив за його проектом «Autumnia», який, на мій погляд, є візитною карткою української дум-метал-музики і гордістю Кривого Рогу. Отак виникла ідея зробити незвичайний реліз інструментальної музики. Оскільки мої композиції тяжіли до симфонічного металу, вирішено було відредагувати назву. Вона стала «Оrchestre De Trenos», що в перекладі з французько-грецького означає «Плакучий оркестр».

- Цікаво, які гурти, музика вплинули на вашу творчість?

-  Важко дати точну відповідь. Я слухаю дуже багато різних гуртів, композиторів, гітаристів, як зарубіжних, так і вітчизняних. І в кожній хорошій, талановито    створеній музиці знаходжу натхнення, образи, ідеї для своїх творчих робіт, і-    Але базисом для мене завжди була класика.

- А що собою являє дебютний «Critique of Mussical Reason»?    

 - Він має концептуальну структуру, в якій поєднано різні напрями та стилі, з    певними новаторськими ідеями нестандартної інтерпретації «важкої» музики. Основним стилем є симфонічний метал. Але композиції так само включають у себе елементи класики, додекафонії, поліфонії. Це дозволило зробити альбом динамічним, насиченим, контрастним, непередбачуваним. Музичний матеріал я підпорядкований єдиній концепції - «філософський, інструментальний метал».

Сама назва альбому і назва композицій і  відображають філософське вчення Іммануїла Канта. Альбом є даниною поваги великому німецькому філософу.

У цілому, наше дітище являє собою музичний блокбастер, в якому є вступ, драматична лінія, tutti всіх інструментів, розвиток, кульмінації, фінал. Узагалі, про альбом «Critique of Mussical Reason» я міг би прочитати цілу наукову лекцію з наочними музичними прикладами.

-  Ось так ваше зайняття наукою вплинуло на музичну творчість. Чи дозволили наукові дослідження з філософії музики розгадати таємницю цього магічного виду мистецтва?

- Складне запитання, і точної відповіді на нього немає. Філософи різних епох та країн намагалися розгадати і осмислити магічну таємницю музики. Піфагор бачив у ній числову гармонію Космосу, Платон вважав її втіленням Абсолютних Ідей, Аристотель - наслідуванням звуків природи. Середньовічні схоласти бачили в ній зв'язок із самим Богом.

Мушу сказати, що у світовій філософії дуже мало прикладів осмислення нотного запису і нотної символіки. З моєї точки зору, яку я обґрунтовую у своєму дослідженні, структура нотного запису відображає структуру зовнішнього об'єктивного світу і наше осмислене сприйняття цього світу. Ноти містять у собі і символ, і знак, і образ. Моцарт говорив, що за зовнішнім виглядом нотного запису можна вже судити і про якість самої музики. Музика - це модель Космосу і ключ до всього,Всесвіту.

- Досить незвична і смілива назва вашого альбому в перекладі означає «Критика музичного розуму». Щоправда, в музиці і дисертації ви торкаєтесь проблеми музичного мислення. А наскільки ця складна тема розкрита в сучасній науці?

-  Проблема філософії музичного мислення і музичного розуму мало досліджена. Основні роботи, які зустрічаються в цій сфері, стосуються або музикознавчих проблем, або історії становлення музичного мистецтва в цілому. Дослідження ж щодо філософського осмислення суті і структури даного феномена або неповні, або однобічні чи в них мало філософського, а більше музикознавчого. Особисто я під поняттям «музичне мислення» розумію творчу здатність нашого розуму робити логічні операції над інтонацією. Саме тому жива, природна інтонація - серце живої, справжньої музики!

-  Ваша авторська органна музика була справді виконана в органному залі і на справжньому органі?

- Звісно. Це була апробація моїх дисертаційних досліджень. До альбому ввійшли прелюдія та фуга ля-мінор, які прозвучали в Дніпропетровському будинку органної та камерної музики в 2009 році. Твори виконала лауреат міжнародних конкурсі випускниця Московської консерватор Наталія Летюк. Не знаю, чи є ще у світі такі композитори-металісти, музика як* була б представлена в органних залах.

-  Ви теж стверджуєте, що процес створення музики - загадка?

-  Значною мірою це так. Наприклад, я починаю творити новий твір з вільної імпровізації. У процесі хаотичного перебору різних комбінацій виокремлю яскраві мотиви та інтонації, потім проводжу їх в осмислену структуру і доводжу до повної досконалості. Однак творчий процес, у моєму розумінні, - це завжди жива робота, в якій повинні проявитися оригінальність і неповторність автора-композитора. Музика, перш за все, має нести настрій та емоцію, що втілюються в цілісну, завершену форму. І взагалі, як мислить композитор - звуками, числам або правилами гармонії? Це дуже склади філософська проблема. Наприклад, глухий Бетховен міг, ймовірно, писати музику не тільки за слуховою пам'яттю, але спиратися на правила музичної логіки та математично-гармонійних конструкцій.

Я вважаю, що гармонія - це вища математика, а поліфонія - це геометрія феномена музики. Я не просто створюю новий музичний твір, а немов вибудовую новий палац чи збираю дуже складний механізм.

- Після такого успішного дебютного релізу, певен, маєте плани на новий альбом?

- Плани є, але чи будуть вони реалізовані - це питання. Річ у тому, що в нас андеграундне мистецтво знаходиться в дуже невигідному становищі. Фінансово матеріальна сторона для важкої музики повністю відсутня. Ось така поки не вирішена проблема. І ще, на жаль, СD-диски погано продаються.

Та не хочеться бути песимістом. Можливо, ситуація зміниться і ми порадуємо слухачів новими композиціями. Хочеться вірити і сподіватися на краще. До нового альбому обов'язково ввійде моє органні адажіо сі-мінор, яке теж було виконай» на органі в Дніпропетровському будинку органної та камерної музики.

Микола КРАМАРЕНКО

Фото з архіву Андрія КОМІСАРЕНК/