Коли Магомед Омаров садовив маленького сина Джаная собі
на коліна і довіряв проїхатися за кермом автівки по двору, хлопчику здавалося,
що він – найщасливіший у світі. Але не лише шоферської справи навчав батько
сина, а й багатьом життєвим істинам: шанувати людей, служити їм, передавати
досвід...
Птахом летять роки. Джанай Омаров і водієм класним став,
і транспортний університет закінчив, давно сформувався як мудрий керівник
великого АТП «Одіум-Престиж».
– Джанає Магомедовичу,
очолюваний вами колектив, котрий виконує пасажирські перевезення у Кривому
Розі, славиться по всій Україні. Спасибі за сумлінну роботу!
– Стараємося. Щоденно лише на міські маршрути випускаємо
понад 40 одиниць техніки. А ще – за окремими графіками возимо трудящих
підприємств на роботу і з роботи, до магазинів тощо. Обсяги чималі.
– Люди цінують вашу професію,
її престиж надзвичайно високий.
– Це так. Але перевезення пасажирів – бізнес дуже важкий.
У нього треба вкладати душу. А ще – цей бізнес надзвичайно відповідальний. Ціна
йому – живі і неушкоджені пасажири. У кожного водія за спиною як не 20, так 40,
100 громадян. І тому мало не на кожній нараді не втомлююся повторяти своїм
водіям: думайте передусім про людські життя, які вам довірено, а потім про
гроші. Бо якщо ганятиметесь тільки за гривнями, дуже дорого поплатитесь.
Дорослі чоловіки, а доводиться весь час нагадувати про культуру поведінки з
пасажирами, знаходити до кожного ключик, щоб водій не сяк-так, а саме з
бажанням працював.
Сьогодні перевезення пасажирів стало приватною справою,
без дотацій з боку держави, тому доводиться все рахувати. Виїхати і заробити
гроші – це ще не весь бізнес. Не менш важливо вірно витратити кошти, зекономити,
пустити їх на розвиток підприємства.
– Знаю, що і ваша старша донька
Мар’яна пішла батьківською стежкою.
– Закінчила той же, що і я, автотехнікум, той же, що і я,
університет, і працює зі мною на підприємстві інженером по транспорту.
Продовжує родинну справу в третьому поколінні. Як і її дідусь, як і я,
пишається, що присвятила себе автомобільній справі. Нам з дружиною приємно, що
таку доньку виховали.
– Ви – неодноразовий чемпіон
автомобільних «Гонок на виживання». Безсумнівно, спорт допомагає в роботі...
– Кожному керівнику радив би знайти своє спортивне
захоплення. Життя цікавішим стане, а по-друге, це підвищує працездатність у
рази.
Комментариев нет:
Отправить комментарий