Колеги про Миколу Крамаренка (уривок з публікації у "Червоному гірнику")
Закінчив Київський державний університет, де
здобув собі славу борця за правду, стійко відстоював інтереси студентів:
рятував від лихих викладачів, виключень з університету, холоду, голоду. Міг
поділитись стипендією або віднести заспаного прогульника на екзамен. Те ж
продовжує робити і зараз, перебуваючи в ролі голови профкому.
Не дивлячись на грізні вуса і акцію
«Роззброюємось», під час якої відбирав у населення зброю, людина досить мирна і
лагідна Любить український борщ з м'ясом, полюбляє теслювати, мріє хоч раз
побути «бджілкою у період цвітіння акацій».
Як селянський син, нудьгує за природою. Іноді
іде в «дикий загул» — бере квиток на Сумщину, і працюючи з батьками на полі, «живиться соками
землі». Фізично витривалий. Купається до перших морозів. Відчуває потяг до
неординарних людей; каскадерів, співаків, спортсменів. Часто по-батьківськи їх
опікає, буквально прорубуючи для них «вікно в Європу»,
Хороший сім'янин. Зв'язків, які б порочили
його, не мав. Серед його кумирів — Григір Тютюнник і Василь Шукшин.., Любить
фотографуватися поруч з сильними світу цього.

Комментариев нет:
Отправить комментарий