Наркоманія у Кривому Розі помолоділа

Пряма лінія у "ЧГ" з підполковником міліції О.В.Педько  .
Автор Микола Крамаренко

Пряма лінія «ЧГ». «Наркоманія у Кривому Розі «помолоділа». Середньостатистичний вік не перевищує 25-26 років»

Дві години спілкування головного борця з розповсюдженням наркотиків у Кривому Розі підполковника міліції О. В. Педька з читачами газети виявилися вкрай непростими. Переважна більшість з тих, хто додзвонився, не стримувала емоцій і звинувачувала, передусім, правоохоронні органи в тому, що наше місто здобуло «славу» розсадника ганебного явища. «Куди не глянь, наркозалежні тусуються, вранці та ввечері на «банки», як на роботу, ходять».

А ще люди з неприхованим обуренням раз у раз згадували той факт, що зовсім недавно співробітники Служби безпеки України затримали перевертнів у погонах – працівників Тернівського райвідділу міліції (керівника сектору ВБНОН, майора, і його заступника, теж майора) за розповсюдження та збут клятого зілля.

– Олександре Віталійовичу, як ви особисто сприйняли оприлюднену інформацію про зраду своїх підлеглих? – запитує жителька Тернівського району Ольга Малінерська.

– Весь особовий склад нашого підрозділу був не просто приголомшений, а шокований. Зізнаюсь, стосовно цих старших офіцерів уже почала надходити загальна інформація про їхню причетність до збуту опію. Більше того, зібрані факти знаходились на стадії перевірки, але колеги з СБУ нас випередили і раніше викрили їхню злочинну діяльність.

– У нас у Тернах лише й розмов про цих горе-борців з наркоманією. Дехто стверджує, що вони вже на волі. Нібито відкупилися.

–  Це неправда. Згідно з прийнятим рішенням суду обидва затриманих знаходяться під вартою в слідчому ізоляторі. Триває досудове слідство, яке, до речі, вже закінчується, і матеріали розслідування невдовзі будуть направлені до суду. Зазначу, що використання службових повноважень майорами міліції в злочинній діяльності є обтяжуючою обставиною, і це тягне за собою додаткову відповідальність.

– Пане підполковнику, а яка гарантія того, що у ваших рядах не причаїлись ще перевертні? – адресую запитання гостю редакції я, ведучий прямої лінії «ЧГ».

– Одразу після озвучення ганебних фактів, вищестояще керівництво на чолі з начальником ГУ МВС України в Дніпропетровській області генерал-лейтенантом Віктором Бабенком і начальником Криворізького міськуправління міліції полковником Сергієм Шматовим провело скрупульозну атестацію всіх співробітників нашого відділу. Чотири – не пройшли по морально-ділових якостях і переведені на інші, менш відповідальні посади. До всіх інших поставлено значно підвищені вимоги щодо самовіддачі на службі.

– Це ж правда, що тих осіб, які збувають опій, зневажають, а то й люто ненавидять самі ж наркомани? Називають їх баригами та майже ніколи не вигороджують у суді?

 – Є таке. Майже дослівно споживачі наркотиків говорять так: ти, бариго, розводиш ширку водою, дорого продаєш її мені, і я в суді скажу прямо, що ти ще більший злодій від мене. Ви праві, у злочинному світі до розповсюджувачів опію ставляться досить негативно.

– Алло! Це пряма лінія «Червоного гірника»?

 – Так. Слухаємо вас.

– Василь Степанович Кльоп з житломасиву Інгулець турбує. Мені здалося, що проявів наркоманії у Кривому Розі дещо поменшало. Чи я помиляюсь?

 – Василю Степановичу, ситуація стосовно наркоманії в нашому місті ще із застійних радянських часів непроста. Щорічно тисячами порушувалися кримінальні справи. Складна вона й сьогодні. Судіть самі. За минулих півроку в єдиний реєстр досудових розслідувань внесено понад 700(!) фактів. Це якщо за раніше діючим кримінальним законодавством – саме стільки порушених карних справ по лінії незаконного обігу наркотиків, причому близько 200 з них – за збут. Порівнювати ці дані з минулорічними неможливо, у зв’язку з введенням у дію нового Кримінального процесуального кодексу України, який зорієнтовано на європейські цінності – демократії та презумпції невин­ності. Втім, якість документування збуту наркотиків значно поліпшилася.

 – Але правоохоронні органи таки недопрацьовують?

– На превеликий жаль, ситуація складається так, що конкретно міліція не може в повному обсязі впливати ні на зростання злочинності, пов’язаної з наркоманією, ні на спад. Щодо цього існує чимало факторів та причин, які зосереджені в самому суспільстві. Робота ж міліції полягає, передусім, у тому, щоб виявляти і документувати злочини задля досягнення принципу незворотності покарання за скоєний злочин.

«Дякуючи» технічному прогресу, синтетичні наркотики поступово витісняють опій у нашому місті, наркоманія як явище у нас «помолоділа». Середньостатистичний вік споживача амфетамінів чи того ж опію не перевищує 25-26 років. Наркотики пропонують у школах, училищах, вишах, розважальних закладах та інших місцях збору молоді. Приклади? Та будь ласка! Наркотичні речовини лише в поточному році було виявлено поруч з автошколою Центрально-Міського району, із загальноосвітньою школою №116 Тернівського району, біля кафе «Киянка» Дзержинського району, неподалік розважального центру «Гоцалка» Тернівського, «П’ятого елементу» та «Імперії» Саксаганського району, розважального комплексу «Атіла», кафе «Шансон» Інгулецького району. І ви що, на повному серйозі вважаєте, що міліція може забезпечити повсюдно заслін розповсюдженню наркотиків? Ні!

 – Так як же нам, батькам, захистити дітей від вживання отієї клятої отрути? – допитується ще один читач, Петро Конотопський.

 – Найефективніша профілактика підліткової наркоманії – завантажити наших синів і дочок корисними справами, зокрема зацікавити їх спортом, книжками, навчанням… Та чи мало занять для всебічного розвитку молоді! На моє глибоке переконання, займатися з дітьми необхідно завжди, ясно доводити до їхнього осмислювання, що не існує нешкідливих наркотиків, прилучати їх до справжніх цінностей суспільства. А що стосується ефективності профілактики, то німецькі дослідники стверджують: ефективність профілактичної роботи складає 20%, а медикаментозного лікування – 1%. Ці цифри підтверджують, що легше хворобу попередити.

– Наркотики називають «чумою XXI століття». Та хіба й справді це така страшна напасть? Вона ж не стосується переважної більшості людей, – цікавиться Анастасія Макогон, мешканка Довгинцівського району.

 – В останні роки щодо цієї теми було стільки сказано, написано та опубліковано, що за нагромадженням суджень і думок втрачається гострота самої проблеми, вона перетворюється на якесь кліше. Крім цього, не варто вірити в міф, що діти, наприклад, вживають наркотики, тому що потрапляють до поганої компанії. Це не так. Від компанії тут мало що залежить. Наркотики вперше пропонують хлопцям і дівчатам не закоренілі наркомани-злочинці, а ровесники, які не мають уявлення про жахливі наслідки вживання наркотиків. Тут проявляється хибне уявлення про легкі та нешкідливі наркозасоби. А таких – не існує. На наркоманію хворіють не як на грип – сім днів, а протягом тривалого часу, а це означає, що наркоманія – хвороба хронічна.

Микола Крамаренко, "Червоний гірник".