
останні роки на потужних підприємствах нашого міста зявляються оновлені
музеї трудової слави, і цей факт, безумовно, викликає щире захоплення у
криворіжців. Особливо у представників старшого покоління: значить, не даремно
самовіддано трудилися, створювали, націлювали молодих, що варто верстати дорогу…
Публікація в «ЧГ» 6 серпня 2013.
Без перебільшення, на тепле, світле свято перетворилося і відкриття музею залізничників. Поздоровити ветеранів, керівників, молодь з цією незабутньою подією завітали міський голова Юрій Вілкул, народний депутат України Юрій Любоненко, начальник Придніпровської залізниці Ігор Гладкіх та інші посадовці і шановні ветерани.
- Висловлюю
сердечну вдячність усім, хто доклав зусиль для створення такого наповненого унікальними
експонатами музею: керівництву дирекції залізничних перевезень, профспілці, ветеранським
організаціям, - сказав мер нашого міста під час урочистостей. - Окрема подяка -
колективу творчої майстерні Олени Пашкової за розробку та створення дизайн-проекту,
виконання всіх художніх експозицій, вітрин, багаторівневих настінних панно.
Парламентарій
Юрій Любоненко приєднався до згаданих слів та пообіцяв і далі всіляко допомагати
заліз-
ничникам,
аби повнилися їхні трудові здобутки і слава.
Проникливим був і виступ керівника Придніпровської залізниці
Ігоря Гладкіх. Його настільки вразив музей слави залізничників Криворізького регіону,
що на відкриття він запросив і представника Запоріжжя, аби той переймав досвід
і вже починалися роботи щодо створення подібного музею. Перерізається символічна
стрічка.

Я особисто
звертаю увагу на рідкісні експонати - «Альбом к 25-летию Екатерининской железной
дороги», видання 1909 року, і «Вестник Екатерининской железной дороги», видання
1917 року.
А ось
- стенди з фотографіями і текстовими супровідниками, що розповідають про легендарних
керівників-залізничників. Усі вони не шкодуючи
сил зміцнювали галузь.

Очі
розбігаються від побаченого історичного багатства. У ньому зафіксовано славні сторінки
трудової звитяги, які, безсумнівно, поповнять у майбутньому залізничники 21 століття.
Микола
КРАМАРЕНКО. Фото Олександра Портнягіна
Комментариев нет:
Отправить комментарий