пятница, 26 июля 2013 г.

Соціальний продукт. Якби з ким сісти хліба з’їсти... або як Микола Грунь у Москві росіян криворізькими паляницями частував

 


Частенько, коли збираємося родинною або дружньою компанією за столом, згадую і цитую слова нашого великого Тараса Шевченка: «Якби з ким сісти хліба з’їсти...» Які ж таки мудрі слова Кобзаря! Через хліб насущний переноситься велика повага до запрошених на обід чи вечерю гостей, значення самого окрайця хліба.

Як бачимо, і через півтора століття це висловлювання не втратило свого філософського звучання. Навіть набуло нового. Хліб і в наш космічний вік залишається продуктом номер один!
На цьому наголошує давно захоплений своєю професією комерційний директор публічного акціонерного товариства «Криворіжхліб» Микола Грунь, який влаштував мені цікаву мандрівку підприємством.
До речі. В Дніпропетровській області ціни на хліб не підвищуватимуться
– Похваліться, що вже зроблено?
– Не так давно змонтували замість старої нову котельню з італійським обладнанням. Вона набагато простіша в обслуговуванні, економніша.
Завершили й модернізацію технологічної лінії №3 з випуску подових пшеничних, а також житньо-пшеничних сортів хліба. Тепер випікаємо значно більше, ніж раніше, улюблених криворіжцями житньо-пшеничних буханців «Козацький», «Міський». З приємністю повідомляю, що довели випуск цих хлібів до 7 тонн на добу!
– Їх виробництво базується на традиційній, класичній технології, з тривалим зброджуванням напівфабрикатів, що забезпечує накопичення натуральних смакових та ароматичних речовин, – підкреслює ще одна моя співбесідниця, головний технолог підприємства Валентина Осадчук. – Паляниці виробляються з якісної сировини на житніх заквасках, котрі містять чисті культури молочнокислих бактерій. Як ви знаєте, досить великою популярністю у Кривому Розі користується і наш батон «Квітневий», який отримав право на використання логотипу «Марка якості «Криворіжжя». Чим і пишаємося.
Отак мандруючи підприємством, зупиняємося біля майданчика, де досить інтенсивно ведуться монтажні роботи. Ближче до новорічних свят тут запрацює нова чеська лінія з виробництва батонів та овальних пшеничних сортів хліба в широкому асортименті, на будь-який смак споживачів.
Саме своїми традиційними технологіями випікання смачного хліба та потужностями – до 60 тонн хлібобулочної продукції на добу – вигідно й виділяється «Криворіжхліб» серед інших міських споріднених підприємств.
– Миколо Петровичу, а ще таке цікаве питання: ваше підприємство може конкурувати з дніпропетровськими, київськими хлібозаводами? Дивно, що вони завозять до нас свою продукцію з такої далечіні.
– Нам обов’язково потрібно конкурувати з цими хлібопідприємствами. Бо ж переваги наші в тому, що ми ближчі до споживача і маємо можливість довезти до нього ще теплий, духмяний хліб. А в супермаркети поставляємо його в паперових пакетах, які подовжують збереження свіжості.
– У вас не виникали думки позмагатися якістю свого хліба десь на міжнародному рівні? З цивілізованою Європою, наприклад?
– Я вам так скажу: якщо криворізький покупець прискіпливо придивиться до хліба європейського, до технологій, за якими він виробляється, та до термінів його зберігання, то швидше за все не сприйме заморський хліб.
– Чому?
– Не так давно, перебуваючи в Москві у відрядженні з питань впровадження нових технологій випуску хліба, познайомився з тамтешньою технологією. Тобто з використанням у виробництві вже готових хлібних сумішей. А що таке хлібна суміш? Це, по великому рахунку, суміш, яка передбачає випуск хліба з будь-якою назвою із закладеними кольором, запахом і смаковими якостями, властивими назві хлібів. Хочете «Бородінський»? Будь ласка! «Український»? Запросто! І так далі. Ось так і нам пропонували виготовляти в себе продукцію. Але наші фахівці не сприйняли цю технологію, виступили категорично проти таких сумішей.
– Чому? Це ж набагато простіше та вигідніше...
– Це політика і власників комбінату, і нашого трудового колективу. Ми й далі будемо випускати хліб за старими технологіями: дріжджі, вода, сіль, закваска. Це наша національна технологія, за якою пекли хліб наші діди й прадіди. І те, що ми на правильному шляху, стало зрозуміло, коли я розрізав паляницю білого «Бажанівського» та сірого «Козацького» і почав пригощати російських колег. Скуштувавши наш хліб, москвичі мало не в один голос промовили: «Давно вже такого смачного хліба не їли...»
Що й казати, промовиста оцінка. Тож давайте побажаємо всім криворізьким пекарям і далі дбати про високу якість найголовнішого продукту – хліба!

Комментариев нет:

Отправить комментарий