З козацького Кам’янського виріс Дніпродзержинськ (частина 2)

 

Коли щось не складається, знаю, що в чомусь іншому поталанить. Так і в цьому випадку. Не пощастило зустрітися з діючим мером міста, зате на шляху трапився міський голова Дніпродзержинська 2005-2006, 2008-2011 років Ярослав Корчевський. Довгі роки він був заступником голови міськ­виконкому.

Читайте також: З козацького Кам’янського виріс Дніпродзержинськ (частина 1)

«Дніпродзержинськ – місто чотирьох президентів!»

 Це саме тоді, коли був збудований один із найдовших мостів через річку Дніпро. У 90-ті роки минулого століття – у період розрухи.

– Під час відкриття мосту тодішній Президент України Леонід Кучма питає: «А де ж ви гроші взяли на втілення такого грандіозного проекту?», – пригадує, посміхаючись, Ярослав Сильвестрович. – Усі притихли. Тоді на мене погляд перевів. «А, все зрозуміло. Це ж ви приїжджали до мене, щоб виділили кошти на міст...» Саме так, Леоніде Даниловичу!

З тих пір співбесідник вважає, що, по великому рахунку, Дніпродзержинськ – це місто не 3-х, а 4-х президентів.

– Леонід Ілліч Брежнєв у ньому народився, Володимир Васильович Щербицький працював першим секретарем Дніпродзержинського міськкому партії, Нурсултан Абішович Назарбаєв отримав фах металурга, а Леонід Данилович Кучма весь час допомагав місту, і про це всі у місті знають.

Газета «Событие» формує позитив

Головний редактор найавторитетнішого у Дніпродзержинську друкованого видання «Событие» Михайло Балтакса не раз бував у Кривому Розі, тому, розповідаючи і показуючи нам своє місто, порівнює:

– На превеликий жаль, воно, як і ваше, перенасичене промисловістю: ДМК – містоутворююче підприємство, «Дніпроазот», два коксохімзаводи, підприємство «Цирконій» (єдиний в Україні і один із п’яти світових виробників цирконію ядерно-чистого), а ще – хвостосховища відходів уранового виробництва Придніпровського хімзаводу... Словом, усе крутиться навколо промисловості, звідси й екологічні проблеми. Не раз лунали пропозиції присвоїти Дніпродзержинську статус міста екологічної біди, але після виборів усе затихало. Громадськість щодо вирішення екологічних проблем надто пасивна. Принаймні, таких потужних акцій протесту, як ті, що проводилися не так давно в Сумах організацією «Нічна варта», коли пильнували за хімзаводами, немає.

Проте, останніми роками дихати нам стало легше. Але це не тому, що господарі викуплених заводів, фабрик і комбінатів (в основному, росіяни, котрі й живуть у Росії) нарешті додумалися про це турбуватися. Просто шкідливі підприємства почали скорочувати виробничі потужності, зупинятися або ж закриватися. Але все одно ще сильно димлять, річку Дніпро й навколишнє середовище забруднюють.

– Пишете про це?

– Про екологію – так! А про заводські проблеми й трудові здобутки – обмаль. Як ми в «Событии», так і в інших газетах. Адміністрації підприємств не люб­лять давати інформацію. І від цього лише втрачають. Ще в нас велика проблема – дороги: яма на ямі. Коли висихає – жах!

Уже в редакції, за чашкою запашного чаю, наш колега відкрив і себе, і чималий жіночий журналістський колектив ось з якого боку.

– Формуємо в місті позитив, – сказав. – Шостий рік поспіль проводимо масштабний захід – акцію «Бренд року». Тобто голосами читачів визначаємо в місті найліпші фірму, медичний заклад, «Людину року», «Перевізника року»… Словом, кращих з кращих у понад 30 номінаціях. Свята проходять у різних форматах. Були «Українські вечорниці», «Піонерська вечірка», цього року номінантів запросили на «Віденський бал»... У місті до цього звикли, і дотримуються і мер, і всі директори підприємств. Нагороджуємо переможців дипломами, даємо можливість представникам бізнесу спілкуватися в неформальній обстановці.

Подумав: чому б і «Червоному гірнику» такий цікавий захід не започаткувати? Не такі проводили й проводимо!

У Дніпродзержинську щорічно, цього року вшосте, буде проводитися історико-культурологічний фестиваль «Мамай-фест». Зображення козака Мамая – наївна народна картина – було основою фестивалю, котрий нині став всеукраїнським. У цьому році будуть презентувати знятий фільм про кобзарів.

...Сотої долі не написав про дивовижне місто на Дніпрі, яке полюбив усього за відрядження. Але нічого. Буде нагода завітати до нього знову й знову, щоб розповісти, як воно росте і змінюється...

Цікаво знати:  Гордістю жителів міста є Дніпродзержинський державний технічний університет з 8 факультетами і 36 кафедрами. Виш готує фахівців із 28 спеціальностей, нині там навчається 9 тисяч студентів. Господарі міста неодмінно показують гостям училище, в якому 2 роки навчався Нурсултан Назарбаєв. У місті понад 40 загальноосвітніх шкіл, майже усі – з українською мовою навчання.

Запросили до Кривого Рогу пересувний музей шоколаду

Який він цікавий і незвичайний – цей солодкий музей. У ньому представлено найоригінальніші експонати з шоколаду, зроблені кращими українськими майстрами. Причому на колір – від білого до чорного. Шоколадні в мініатюрі козаки, автомобілі, храми, тварини, дерева, квіти... Ми так прониклися побаченим, що не втрималися і запросили господарів солодкого музею при нагоді завітати в гості і до нас зі своїми незвичайними експонатами. Хоча б на III Криворізький міський фестиваль меду, який проходитиме в серпні в Саксаганському районі в сквері відпочинку імені Артема.

– З радістю приїдемо до Кривого Рогу! – відповіли дівчата. Так що і ви з ними зустрінетесь, шановні криворіжці.

Як дістатися до Дніпродзержинська

Автобуси з Криворізького автовокзалу відправляються щоденно о 7.00, 11.00, 13.10, 14.45, 17.00.

Електрички із залізничної станції Кривий Ріг-Головний щоденно о 6.00, 10.33, 12.17, 18.00.


Микола Крамаренко, "Червоний гірник".  Фото Андрій Трубіцин

Кривий Ріг – Дніпродзержинськ – Кривий Ріг