Працівниці пасажирської вагонної дільниці
Криворізької дирекції залізничних перевезень телефонували у різні
інстанції, вмовляли зняти з високого дерева домашню тваринку. Разом
з господарями кішечки пропонували гроші за послугу. Ніхто не відреагував!
Та дівчата не зневірилися, і набрали
номер телефону редакції «Червоного гірника».
У мене було кілька варіантів
щодо проведення «спецоперації» по врятуванню кішечки. Залучити друзів
каскадерів, монтажників-висотників, інших. Але на це б пішло, як мінімум кілька
годин.
Обрав найнадійніший – зателефонував
на мобільний давнього друга газети начальника управління цивільного захисту у
місті Кривий Ріг Олександра Хлівного.
– Не відмовте, Олександре Азольфовичу,
впишіть виїзд особового складу у графу «навчання» і зніміть з висоти
5-поверхового будинку нещасну кішечку. А то вже пів-Довгинцевого вночі не спить
від несамовитого «плачу» тваринки.
Полковник Хлівний був
далеченько від Кривого Рогу – на колегії у Орджонікідзе. Однак уважно вислухав
і сказав: «Буде зроблено!»
– Не пройшло і 20 хвилин після
розмови з вами, як біля прохідної нашої дільниці з’явився автомобіль з драбиною
Державної пожежно-рятувальної частини №12, – наввипередки жваво діляться Інна
Кругаль і Людмила Бєлозьорова. – Ще якісь 2-3 хвилини пішли на підйом драбини
вгору. Мить, і чорний клубочок опинився у руках одного з рятівників.
А ще через деякий час страшенно
перелякана, зголодніла і здичавіла тваринка була вдома у господарів. Ті й
розповіли, як все сталося того нещасливого дня. Їхня улюблениця
непомітно вискочила з автівки, а собаки тут як тут. І загнали
перелякану чотирилапу на високу тополю...
Ось така історія з
щасливим кінцем. Проте, є в ній і запитання: чому сотні і сотні людей, які
чули три доби роздираюче душу нявчання тваринки, пройшли мимо, навіть
не спробувавши її порятувати?
Комментариев нет:
Отправить комментарий