Маестро світової оперної сцени Володимир Гришко з першої ж арії полонив чарівну глядацьку аудиторію (більше на концерті було жінок) у Криворізькому академічному театрі драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка.
Маестро світової
оперної сцени Володимир Гришко з першої ж арії полонив чарівну глядацьку
аудиторію (більше на концерті було жінок) у Криворізькому академічному театрі
драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка.
Але оперний співак у
своїй програмі «Неповторна» весь час експериментував, вкраплюючи у класику
шансон. Пояснював публіці так: «Мені учитель Лучано Паваротті говорив, що я
повинен співати все. Адже так теж можна популяризувати оперу». Тепер у його
репертуарі – «Пам’яті Карузо», «Yesterday», «Feelings», «New York, New York» та
інші «шедеври голосової естради», як називає їх Гришко.
А гарна, романтична
естрадна пісня «Потревожила», в якій герой на вулиці зустрічає дівчину і
закохується з першого ж погляду (є й кліп до неї), взяла за душу милих
криворізьких глядачок: за мить вони вже підспівували артисту.
Словом, у
театрі утворилася неповторна, райдужна аура: співак і глядачі стали одним
цілим. А потім Гришко вивів на сцену свого талановитого учня, названого сина
Ростислава Кушину-Лопатинського, і їхньому просто дивовижно-чудовому співу...
забракло місця на сцені. Виконавці спустилися до глядачів, і єднання душ стало
ще сильнішим.
– Я давно
такого хвилювання не відчував, – не втримується Володимир Данилович.
Ще він скаже,
що це пекельна праця – підкорювати світові оперні вершини, а найважче –
Метрополітен-опера, де йде боротьба за кожний міліметр сцени. Але він це
зробив.
А взагалі, того
вечора артист встигав усе: співати, оголошувати номери, спілкуватися зі своїми
палкими прихильницями, танцювати з ними... Що й казати – геній! Він обіцяв ще
не раз приїхати до Кривого Рогу, аби подарувати нові шедеври. Насамкінець, весь
у квітах, спитав публіку: «І що ж вам, дорогі, більше сподобалося: оперні твори
чи шансон?»
– Опера!!! –
відповіли криворіжці. – З нею і приїжджайте!
Микола Крамаренко, Публікація в «Червоному гірнику»
Комментариев нет:
Отправить комментарий